Чемпіонат України DHI 2012 (Ялта, Мисхор)
Пятничний кваліфай покзав що райдери МТВВІКЕ Specialized TEAM готові на рівних боротись за призові місця з кращими гонщиками СНГ. Дмитро Лук”янчук програв лише півхвилини чемпіонам і зайняв 9 позицію в рейтингу. Міша Кальчук попав в двадцятку з 17 результатом. В протоколі постійно мелькали прізвища російських райдерів які вже роками катають на забугорні гонки. Гонка була не кишенькова ))
В суботу радери полетіли на всі 100, забули про обережність, десь зіграла відмова гальм, десь амбіції. Напевно, не знаю точно, Діма відпише по приїзду. Було багато паділь і ми лише в 40 -вці.
Все рівно , це чудовий досвід і результат . Вітаю райдерів !!!
Гонка в Ялті була дуже складною, райдер на цій трасі думає не про результат а про те як вижити, кожен поворот який проїхав без падіння це перемога.
Організація гонки по Українським міркам була непаганою але враховуючи статус ЮСІ то ми розраховували на щось краще.
За день до кваліфікації почав функціонувати підйомник для зареєстрованих райдерів. Ціна реєстрації на гонку 240 грн. туди входили підйоми. Кожен райдер міг піднятись на трасу скільки завгодно разів. Підйомник за один раз міг підняти 12 райдерів з байками, черги розсмоктувались досить швидко.
Траса Мисхор беззаперечно наскладніша в Укранїі. Перепад у 800 м., свідчить про серйозний уклон. Перша частина траси це зїжалка вкрита камінням яке беспощадно вириває шипи з покришок, гальма горять в прямому розумінні.
Кваліфікація пройшла для мене не дуже вдало, через проблеми з тормозами які не блокувались, я змушений був гальмувати двома пальцями, звісно контролювати байк, обробляти трасу, перепригувати каміння тоді неможливо, в результаті 2 падіння і 9 місце в кваліфікації.
На гонці я вирішив гальмувати одним пальцем, щоб мати змогу обробляти трек і хоч якось їхати та показати результат. Однак у першому ж повороті я незміг відторомозитись і упав на каміння, далі було ще 2 падіння по цим же причинам. Останнє падіння з 3 м обрива було дуже серйозним, якимось дивом я упав між камінням на зрізане гілля дерев, однак там я втратив багато часу і фінішував лише 33-им.
Взагалом ми звісно раді що поїхалина цю гонку, адже отримали цінний досвід та впевненість, що можем боритись райдерами високого рівня.
Мінусом є те, що організатори маєже нічого не зробили щоб підготувати трасу до гонки Дх. Відсутнісь контр уклонів не давало можливості отримати задоволення від катання, адже перед кожним поворотом потібно було скидати швидкість майже до нуля. Ті контруклони, що існували на трасі, були зруйновані в перший день і ніхто нажаль їх не відновлював. На небезпечних місцях були відсутні сітки, що є не припустимим на гонках ЮСІ.
Швидка допомога яка була на фініші, виявилась безпорадною адже дорога для виїзду була перекрита зілом що піднімав глядачів. Коли я звернувся за допомогою мені відповіли фразою “ЖИТЬ БУДЕШЬ БРАТ” вивезти з траси ми тебе зможем в 17:00 піся того як всі розїдуться.. це була 15:00 година. Це просто нонсенс,такого бути неповинно та гонках рівня ЮСІ.



Діма, я також вважаю що досвід це важливо, але давай надалі без травм.